Засвинячили Київ, розпродали все чисто...
Депутатам сприяють архітектори міста.
Прогуляюсь Подолом між гидкими ларками,
Там ганьба можновладців із брудними руками.
Підійду до кав’ярні, і за горнятком кави,
Пригадаю столицю старовинну, цікаву
Без рекламних щитів, без гігантських парканів…
Без скляних куполів – був фонтан на Майдані.
Це недавно було у двадцятім столітті,
У не зрубаних парках розросталися квіти,
На спортивних майданчиках діти займались.
За неповну тридцятку, все це геть подівалось.
Мені часу не жаль, я років не рахую,
Я присвячую вірші і світлини друкую.
Розумію – красу повертати не будуть...
Я сумую, бо варвари Київ паскудять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205210
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.08.2010
автор: Віктор Нагорний