Ти мене не слухай: я тобі збрехала,
Правду говорити важко у журбі.
У руках крутила ніжно-білі кали,
І дивитись в очі не могла тобі.
Я хотіла в тиші, гірко-монотонній,
Загубити сум свій в келиху вина.
Я в життя загрузла. Я у нім вже тону,
Де моя самотність спокою не зна.
Хай морози люті серце сповивають:
Я тобі збрехала. А тепер мовчу.
Хай мені немає стежечки до раю, -
За миттєве щастя пеклом заплачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2010
автор: Halyna