Як дивне це розлучення без шлюбу,
Ти пальцями цілуєш мої губи
І в мокрих окулярах, в сумних дужках
Серед людей, що промайнуть байдуже
Порвеш зв'язок від мене і до тебе?
Але ж лише для нас синіє небо
Невже, щоб покохати дозвіл треба?
Неначе хтось начарував розлуку
Ми наче зерна в каву стерті, в му'ку,
і в нашу невимовність привселюдно
взаємно, неймовірно… позашлюбно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2010
автор: Олександр МкКола-вич