Оце тобi тиша, наповнена згуслим чеканням.
Спивай по краплинi, аби не струїти свiй подих.
Бо так вже виходить, тримай чи втiкай, а виходить,
Оце тобi тиша,розплата за довгi вагання.
Оце тобi скрик, вiд якого нiхто не прокинувсь,
i навiть подушка не стерпла вiд гострого болю.
Кому яке дiло до злого прощання з собою,
до зради-тремтiння рiшуче напружених вилиць?
Оце тобi нiч, що iз ранком давно незнайома,
розлита по обрiй душi i колишнього свiту.
Оце тобi свiтло, що iншим так приязно свiтить,
тебе залишаючи в мороцi злiсно-глухому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2010
автор: мирослава