Осінні зоренамети.

Мене  осінній  дощ  поплакать  просить,  
А  я  не  можу,  хоч  у  горлі  ком.
Все  мною  живишся,  -  вмираю.  Досить.
Тільки,  на  жаль,  той  крик  тобі    півтон…

В  твоїх  очах  застигну  силуетом
Зникаючого  чорного  пальта.
Хай  заховає  ніч  зоренаметом  
Того,  кого  пробачить  не  змогла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2010
автор: Марічка9