2 липня 2010 в 0:01
Анні Генадіївні
О як вона бажає ці долоні,
У серці її млосно спить весна.
Нехай цей день, нехай вона одна,
Нехай п'янке тепло у її скроні.
О як вона бажає його очі,
Їх глибина еквівалентна небу.
Лиш душу цю, й нічого більш не треба,
У спогадах минають дні і ночі.
... Вона живе лиш миттю його слів,
Що поверхнево світ відображають.
Він не відкрився, жаль, мабуть, не знає, -
Чекає з його посмішкою снів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2010
автор: dada_