Здається, годі вже писати:
Немає слів, немає тем.
Вже не здіймається крилато
Думок розтерзаний тандем.
Вже мозок не будує плани,
Розбите серце наче спить,
Та тільки раптом, мов з туману,
Рядок натхненний забринить.
І стрепенеться знову слово,
І сколихнеться в ньому світ,
І зрозумію: я готова
Творити ще хоч сотню літ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203247
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2010
автор: Софія Вдовиченко