Не знають, геть не знають

***  

Не  знають,  геть  не  знають,

Чому  дається  це  життя,

Дається  так  не  для  розбрату,

Тим  більш  дано  для  каяття!

Покаявшись  душа  відчує

Полегшення  у  собі,  почуття,

Їй  більш  нічого  не  хвилює,

Бо  прийняла  обіт  життя.

Молитва  тільки  ще  молитва

Відвідини  Святого  Храму,

Така  угодна  Господу  пожитва

Давно  прийнятна  вже  віками.

Ті  люди,  що  жили  в  покорі

Приймали  –“Тайни  Пресвяті”

Почесне  місце  в  Небеснім  хорі

Та  вічна  слава  у  Христі.

Ой,  лихо-мани  схаменіться

Не  койте  більш  лихого  -

Ідіть  до  Храму,  помоліться

Розпочніть,  життя  з  нового!

Господь  почує  вашу  сповідь

Та  ваше  щире  каяття,

Бо  Він    дорогою  провадить,  -  

Що  вічне  обдаровує  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202601
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2010
автор: Пастернак Іван