Не я сказав найбільше правди слів
В очах душі виблискував кришталь
Він розпочав а я продовжити схотів
Велику битву за святий Грааль
Я був як він схожий а він такий як я
Коштовний меч блискучі обладунки
Хрестом на грудях Богове ім’я
Й жінок найпристрасніших в світі поцілунки
До бою так дарма що молодий
Душею й тілом я іще мала дитина
Похід хрестовий хто я там такий
Звичайна як і ви не більше я людина
Тримай тримай чекай бо я вже йду
І Палестина і Йордан моя це Галілея
Віддам життя я за свою мету
Нехай й усе бо власне це моя ідея
Здійнявся прапор стягом догори
Ми обороною із замку ми на вежі
З усіх боків нас обступили вороги
Крейдою малювали круг навколо наші межі
Підступні стріли отрутою і крізь щити
Я був поранений любов її усе загоїть
Щоби я знову встав йшов до мети
Наші герої знову бралися до зброї
Волю душі любов у серці кожен з нас тримає
Останній ми редут на захисті свободи
Прийняти бій шляху назад немає
У вічності нащадків шана буде нагороди
18,22.07.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2010
автор: КРІПАКОС