Духовний Чорнобиль давно вже почався,
а ми іще тільки його боїмось.
Ліна Костенко
"Чор-но-биль" -дзвонять дзвони. Прип ́ять...Боже!
Який гіркий цей історичний шлях!
Тяжка Руїна нашої епохи...Може
Зіграють ще в "Чорнобиль"?! Хто ж в ролях?!
І чи зупинять? А чи ліквідують?
Залишать слід, гіркущий, як полин.
Знов Прип ́ять плаче! - а вони НЕ ЧУЮТЬ.
Історія ж не простить цих провин!
Духовна Прип ́ять вже давно в нас плаче.
І "Зона" вийшла за колючий дріт.
Ми ж БОЇМОСЬ ЇЇ, але, одначе,
Не можем зачинить душі воріт.
Ще всі бояться, ждуть чогось гучного. -
Воно вже тут! Он, плаче під ворітьми.
Вже й космос знали, а не бачили одного -
Вони гуляли ВЖЕ ПО ПРИП́ЯТІ із дітьми.
20.07.10 23:43
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2010
автор: Аліна Шевчук