Не судилося нам,розумієш?
Зустрічаючи перший світанок
У весняний,сонячний ранок
Готувати омлет на сніданок,
То не ми у кав'ярні навпроти
Пізно ввечері, після роботи
Будем пити вино і мовчати
Бо нема тих слів,щоб сказати
Як не я мрію просто тонути
В оченятах твоїх з головою
І замруживши очі,заснути
Та провести так вічність з тобою
Як не ти будеш ніжно тримати
Мою руку у своїй долоні
Не мене хочеш ти обіймати
Не я буду у твоїм полоні.
Щасливим лиш будь, я благаю
Прошу,щоб з нею зустрілись.
Втручатись не буду, бо знаю,
що просто нам не судилось..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2010
автор: Ірчина Аноєва