Time Is On Our Side!

Маленькі  чи  великі-  зусилля  так  чи  інакше  потрібно  докладати.
Наприклад,для  того,щоб  піднятись  угору.Добре,  коли  сонячне  світло  не  засліплює  і  не  пече,  віє  легенький  вітерець,  який  нагадує  про  куражний  настрій  -настрій  польоту.  Коли  на  чолі  виступає  піт,  червоніють  щоки  від  помірного  напруження,  тоді  так  відрадно  почути  людське  вранішнє  привітне  "Давай-  давай!  Ще  трішечки!..."
-  За  кого  біжиш?
-  За  себе...
 І  посміхнутись  ясними  очима  до  ясних  навпроти,  відчути,  як  перед  невимушеною,  щирою  усмішкою  розтупається  темнющий  ліс  хибних  переживань,  у  якому  неодмінно  заблукав  би,  засліп,  заснув  наяву,  загинув..
Як  розлітаються  навсібіч  волохаті  пташки  поганих  новин  з  чужих  світів                    (  помічено,  що  моторошними  ,  містичними,  специфічно-криміналістичними  новинами  люди  діляться  навдивовижу  швидко  й  охоче,  часто  соромлячись  зізнатись  у  щасті...).  Але  у  моєму  світі,  назвіть  його  егоїстичним,-  лише  хоробрі  соколи,  граціозні  і  таємничо-  щирі  лелеки,  пістряві  папуги,  милозвучноголосі  канарки  і  врочисті  ластівки  в  охайних  смокінгах.  Бадьорі,  щасливі  небесні  авіатори...
Хіба  це  неправильно  залишатись  чистою  від  того,  що  звемо  поганими  новинами,  хіба  погано  залишатись  собою?...
   ...Мої  перешкоди  позаду.  Сходження  вгору  було  випробуванням  на  тривкість.
Молоде  вино  у  мені  насичується  досвідом,  враженнями  ,неоціненною  їжиттєвою  загартованістю.  Це  як  кожного  ранку-  свіжість    холодної  річкової
води,  яка  плавко  обтікає  тіло.  Річка,  при  злитті  з  якою  повертаєшся  до  першооснов-  хто  тиє,  ким  стаєш,  і  що  далі  по  плану.  Адже  все  по  плану,  все  як  треба,без-сум-нів-но!
...Білий  ніс  байдарки  розсікає  плесо,  точні,  розмірені  рухи  гребця,  зліт  весла,  його  влада  над  Рухом  За  Течією,  гра  м'язів  на  спині  людини,-  юнги,кока,капітана,-це  його  намірам  покірно  й  рішуче  піддається  човник!
 Усе  передбачено,  усе  як  слід.
 Усе  за  плином  часу...за  плином  ріки...
 За  плином  ріки...
За  плином  часу,що  завше  так  невблаганно  біжить  (  до  речі,  також  сам  за  себе!),  біжить-біжить,  добрішає,  врешті  зраджує  своїм  принципам,бо  надто  вже  спекотно,  добрішає  і  знов  біжить-  ЗА  НАС!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201478
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.07.2010
автор: Світлана Пражко