Дорога виникає під кроками тих,що йдуть,
Здіймаючи пил низького сонця.
Підошви ховають абстракції,що крадуть
Душевний фатум з твого віконця.
Розбий всі шибки обмеженого зору,
Поки грозою цвіте німе каміння.
Спалюючи фрагменти внутрішнього позору,
Затягнись тріумфом власного горіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200862
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2010
автор: Fobia