Так дивно! На маму я схожою стала:
Повільна хода, синій смуток очей.
Це мамина смерть все в мені поміняла
І відчай утрати торкнувся плечей.
А знаю лиш я, чому так воно сталось:
В день смерті матусі у серці моїм
З'явилося щось і в краплинку зібралось,
А пам"яті голос "прости" шепотів.
І я зрозуміла, що мамина ніжність
І радість, і віра, надія і біль
У серці моєму навік залишились
І стало минуле її - моя тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200745
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2010
автор: Радченко