Забрала донечка з собою цілий світ.
Забрала усмішку і ямочки на щічках,
І крапельку сльозинки на дитячих вічках.
Принади стерла із усіх майбутніх літ.
Взяла і барви чисті, веселкові.
У світі зникли кольори яскраві
Сіріють навіть сонячні заграви,
А звуки пусткою чорніють в кожнім слові.
Приречені шукати душу, що зламалась.
Як віднайти знов радість і веселий спів?
І відновити все хоча б напів-?
Бо жити ж якось треба з тим, що сталось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200164
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.07.2010
автор: Валентина Курило