Світлій пам`яті І.М.Роговця
Як же добре з дядьком мандрувати!
З гордощів ледь стримую я подих.
Дядько мій шофер. Іваном звати,
Грузове таксі по селах водить.
Я чекала тиждень, щоб в неділю
Він мене з собою взяв в дорогу,
Слухалась в садочку (із усиллям):
Я дивлюсь на дядька, як на Бога!
Дядько у солдатській гімнастьорці -
Нещодавно з цілини приїхав,-
А в кабіні, наче промінь сонця,
Дядькова улюблениця-втіха!
На мені спідничка - мати зшила,
І яєшня - між шматками хліба!
З-під колес машини - от так сила! -
Курява пiднялась, хмара ніби!
От би з друзів хто мене побачив!..
До зорі чекатиме нас ненька...
Ні турбот, ні болю ані плачу.
Щастя, стій!..
...І я така маленька!..
2009.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199889
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2010
автор: Борисовна