Цей день тоді зі мною ти пройшла.
Відтоді мрію я про тебе і вмираю.
Моя поезія лишилась на вустах,
І світ в очах, якого не згадаю.
Ти так далеко і так близько водночас,
Бо ти мене ніколи не лишаєш.
У душу залетіла, наче птах.
Й думки мене в неспокої тримають.
Щось сталося мабуть в моїх сльозах
Як голос твій до мене не прилинув.
Живу у маренні бувати в твоїх снах.
І бачити тебе в моїх обіймах.
Моє минуле розчинилось у літах.
І почуття мої палають, мов багаття.
Я вирішив без зайвих зволікань
Усю любов для тебе лиш зібрати.
Щось сталося мабуть в моїх сльозах
Як голос твій до мене не прилинув.
Живу у маренні бувати в твоїх снах.
І бачити тебе в моїх обіймах.
Sueño y muero
Te cruzaste conmigo, aquel día
y de ese instante, sueño y muero
que en tus labios, quedo mi poesía
que en tus ojos, la luz que no encuentro
Lejos estas y cerca siempre
pues ya nunca me abandonas
que en mi alma hiciste hogar
y tan solo recordarte, me emociona
Algo en mi ser se desgarra
si no me ofreces tu acento
vivo buscando tus huellas
duermo, pensando en tus besos
Mi pasado se esfuma en la historia
mi presente es lo único que siento ya
decido a vivir, sin mas demora
y juntar todo mi amor, para ofrecerte
Algo en mi ser se desgarra
si no me ofreces tu acento
vivo buscando tus huellas
duermo, pensando en tus besos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2010
автор: Bodo