У хвилях дихання твого
Де дівся ти?
Чи я куди втекла...
А ніч вже спить у подушках.
Я поруч із тобою сню вгорі, на небі,
у хвилях дихання твого,
і вторю серцю раз у раз...
Дрімаю на трояндових пелюстках,
тобою зібраних в долині щастя.
Хвилююсь . Цей океан послав сигнал.
Вогненна пристрасть охопила тіло,
азарт піратський загострив думки,
мов абордажні хитрі якорі і кішки...
Знов дістаю тобою заціловану хустину -
напівпрозорий білий стяг,
стягаю мокру одежину...
а ти...
А ти вже йдеш на абордаж!*
І знов чіпляєшся вустами,
Впиваєшся руками, нищиш простір...
Тріщать марселеві полотна,
відкрито трюми, зламано замки,
і призова команда** нишпорить усюди...
Веди мене в свої порти!
Клади на курс у ті Бермуди.
Тягни у небо, над мости
дрімати на трояндових пелюстках...
07.07.2010
* Абордаж (фр. abordage, от bord — борт судна) — способ ведения морского боя во времена гребного и парусного флотов, а также способ сцепления кораблей для передачи (приёма) грузов или людей.
** призовая команда — специально выделенная из состава своего экипажа группа моряков, которая направляется на захваченный как правило в бою, корабль или судно, чтобы обеспечить управление призом (например, чтобы привести его в свой порт) или выгрузку с него материальных ценностей. С момента высадки призовой партии право собственности на приз переходит к собственнику призера.
Материал из Википедии
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2010
автор: gala.vita