В купальську ніч народ мій і земля
Шукають в лісі папороті квіти.
В купальську ніч під співи солов*я
Зачни, Вітчизно, свої нові діти.
І вилелій їх, нене, у собі,
Вдихни у них отой ковток свободи,
Бо діти ці - то Божий дар тобі,
Кровинки твої і твого народу!
Дитятко перше Вірою назвем!
Щоби у нас те почуття збудило,
Щоби призвало через тьму проблем
Повірити у те купальське диво.
Дитятко друге - це Надія, так!
Що закріпИть невідворотність чуда,
Заставить кров очиститись в серцях
І нагадати ще раз, що ми люди.
Дитятко третє назовем Любов!
Бо так Творця зовуть у Трійці Божій,
Щоби воно очищену ту кров
Перемішало з запахом свободи.
Господь погляне з-за високих хмар,
Благословить і нас, і наших діток,
І той вогонь, що нині запалав,
Святу водицю і вінок із квітів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199675
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2010
автор: Борода