Десь сходить пасмурно червоне сонце.
За стертими долонями вітрів.
А десь тебе шукають мої очі.
А твої згасли, сам так захотів.
Несказаним листопадом пробачень
життя світилось днем в календарі.
Історія не визнала побачень.
А твої руки не були мої.
За хмарами шукають пари долі,
а я так хочу щоб було як треба.
Не всім дано любити у неволі.
До тебе серце, оченьки до неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2010
автор: тепла осінь