Я можу без сумніву й смутку
У нетрях гарячої кави
Розтанути грудкою цукру,
Аби лиш тобі смакувало.
Я можу без страху і докору
В кімнаті моєї бабусі
Лишати твої недопалки,
Аби ти лише всміхнувся.
Я можу плисти й не знати,
Де дно цих очей - озер.
Я можу тобі брехати.
Чому ж не виходить тепер?
Ще трохи, й дійду до суті-
Болота між ніжних трав...
...я можу це перегорнути,
якщо ти уже дочитав.
Лише намагаюсь сказати,
Хоча ми словами й ситі-
Навчися мене забувати.
Не можу тебе любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: Ольга Кричинська