Небо, як велике око, дивиться на квіти.
Із його зіниці – сонця – світло м’яко ллється.
Дощ накрапує сльозами, а земля сміється.
Радісний кінець в весни, бо почнеться літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198980
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.07.2010
автор: Віктор Ох