Ти поміж інших. Тут всі такі, як ти,
Що прагнуть ідеалу та свободи.
Рожеві окуляри теж одягнуть
Синоптикам замовлять всю погоду.
Ти поміж них – безпомічна й слабка,
У цьому світі не достатньо тільки вроди
Спокуса часом надто аж тривка
Червоні кров’ю скрізь прозорі води.
Часом, буває, хочеш йти від них
Але хіба ти іншим вже потрібна?
А що, як?.. знову цей повільний вдих
Ти впораєшся, ти для чогось гідна!
Пливеш інертно доти, поки спиш
І все давно вже рішено за тебе:
Свій крик душі до шепоту ти стиш
Ніхто тебе тут більше не почує.
Окрім неба.
26.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198017
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2010
автор: Ann Yen