Залопотіло крилами над гаєм,
У сонячне тепло оділо поле,
Зарум*янилось ягідками в травах
І завишнило вишнями у кронах.
Задухм*яніло квітами у лузі
І заіскрилось бісиками в росах,
Зазеленілось по усій окрузі,
В ставках умило густопишні коси.
Защебетало солов*ями щиро,
Завечорілось під ясні зірниці,
Зацілувалось із коханням мило
І обручилось в нічку мальовничу.
Ледь зажевріло - знов залопотіло,
Знялося в небо над врожайним полем.
Яке ж бо, літо, ти чарівнотіле!
Як вмієш звеселити все довкола!
Лишень часом вмиваєшся дощами,
Чи деколи чомусь воюєш з вітром,
Малюєш небом вогнянні заграви,
Неперевершена ти поро року - літо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197930
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.06.2010
автор: Борода