Подивись на небо, зіронька летить,
Пада, наче з гілки груша стигла.
Загадаю я бажання у цю мить,
Доки догоріти ще не встигла..
Упаде із неба аж за небокрай,
Свічею, що врешті відгоріла .
Про моє бажання в неї запитай,
Та про мрію.. мрію легкокрилу..
Падала зірниця миттю до землі..
Залишала лінію вздовж неба,
Це вона в сріблястій місячній імлі,
Мою ніжність і любов несе до тебе..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1908126005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2010
автор: Любов Іванова