Вечір серпанком спадає на плечі
Ми розпрощались ось так не до речі
Відстань. Між нами холодні вагони
Кордони, кордони, якісь перепони.
Львів – Кременчук, ми о третій рушаєм.
Візьми в провідниці чашку із чаєм.
Лякатись вже пізно, вже пізно тікати
Лишається тільки повільно чекати.
Вокзали, трамваї, паті, знайомства,
Дівки на тобі практикують відьмство.
Навушники, кава, фото на згадку.
«дотримуйтесь правил правопорядку»….
Жадан. Чорна кішка. Ій «віскас» потрібен.
І ще. Останнім часом «I need you».
То може ти кинеш дурненьку білявку?
Давай починати стосунки спочатку?
Твій погляд наївно – дитячий як завжди.
Насправді ж він дуже багато значить.
Блакитна безодня. Тону я без міри.
А ми потребуємо трішки довіри...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2010
автор: Парасоля Юлія