В твоєму горі хто тобі поможе?
Їм байдуже... А ти ридай, ридай...
Усі обличчя так до болю схожі.
От тільки чим? Не знаю... Не питай...
Твою розлуку хто візьме за плечі,
і скаже їй хоч кілька теплих слів?
Ти знов одна... І плаче сивий вечір
ясними міріадами вогнів...
Ти не гадай, хто буде завтра поряд.
Не ворожи на гущі чорних днів.
Що має буть - те прийде в твою долю.
А решта? Міф... Димок забутих снів...
2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196778
Рубрика:
дата надходження 20.06.2010
автор: Ніна Яворська