Ностальгія
Т. Ш.
Вологий клімат, сиві Альпи, Апенніни.
Співуча мова милозвучна, та чужа,
Тобі щоночі сниться хата, білі стіни,
І двір матусі, чорнобривцями межа.
Знайомі вулиці, у заростях садиби,
Ще сниться запах – пахнуть руки молоком.
Турбують, манять незабутні краєвиди.
І курява, за чередою над селом.
Топтати трави, що від спеки поруділі,
Пройтися тихо по околиці села.
І щоб нав’язлива примара ностальгії,
Хоч на години - відпустила, відійшла.
19.06.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2010
автор: Олексій Тичко