http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195999 - просто проримував гарну прозу
У сонні вікна тихо лупить дощ
По склу течуть цівки червоні крові
Ні, вени цілі! Ну то що ж це, що ж?
І мозок чом напружений до болі
В кімнаті знову пахне свіжа кава
Свічки лавандові і запах гріху
А запах твого сім,я так цікаво
Все змішує закоханим на втіху
Ти знаєш де душі оголений куток
І як мені не дихати тобою
Як втриматись, повітря ти ковток
Який бере мене в полон без бою
Зізнайся що очах твоїх таке?
Чому блакить їх схожа на безодню
І почуття сентиментальності тяжке
Мене вже не стосується сьогодні
Хитаю головою... Ні! Я проти!
Ти чоловік! Ти моїм тілом граєш
В твоє волосся утікаю потай...
Лише воно на мить мене звільняє
І вже немає правил, не болить
Те почуття незайманої ночі
Що цнота? Вже не жаль, залиш...
І моє місто снів дощу вже хоче
Дощу з душі, дощу з твоєї суті
Намокнути б від зливи твоїх слів
Може спини... спини мою розкутість
Прийми від неба світанкового послів...
А якщо ні, то мою темряву кохай
Кохай мої думки, кохай шалено
Лише у сни свої ти не впускай...
Бо звідти вже не випустиш ти мене
Я чорним шовком тебе заплету
Порву і з,їм, і навіть не спитаю
Ти на колінах плазуєш по мосту
Що у мій світ веде, я точно знаю
Мости над Сеною, і до Вавилона
Тобі відкриті, все що є для тебе
Тобі відкритий космос мого лона
І я чекаю тебе в храмі неба
І кожен має власне божевілля
П,єш чорну каву – горло обпікаєш
Кава як жінка, їй не бути ціллю
І якщо швидко ти її ковтаєш
То обпечешся, обережним будь
Але й повільно – теж не забувай
Схолоне пристрасті вся суть
І стануть зайвими усі слова
Все не заснеш? Та спи вже, спи
Це лиш містичний розсип карт
На ранок ніч цю вкриє пил
Ти й сам повіриш - це все жарт
Я буду знов неначе баронесса
І буду знов робити з тебе чоловіка
А так ти мрія, мабуть мрія це все
Але чому я хочу мріяти довіку?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2010
автор: MC_Yorick