«Je t’aime»… (Ларі Фабіан присвячується)

О  небо!  як  вона  співала!
Здригалось  тіло  нанівець,
Голосом  ніжно  струни  лоскотала,                                      
Перевертала  обрій,  світ  увесь.

Юрба    шалено  стоячи  співала,
Ловила    кожен  подих,  втім                                                          
Актриса  в  образі  не  знала,                              
Що  душу  віддавала    всім.

Сердечко  її  билось  камертоном,
Весняно-гожим,  теплим  днем,
Сльоза  котилась  мікрофоном  
В  височині  лунало  голосно:  «Je  t’aime»

Хтось  із  середини  кулак  у  горло  всунув,
Співали  всі  –  то  було  каяття,
«Люблю  тебе,…  кохаю»,  зал  полинув
В  безмежне  море,  вічне  почуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195183
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2010
автор: boroda-64