Машини забруднили все повітря,
І дихати немає чим вже нам,
Це, що ж бо робиться таке у світі?
Де нових технологій вир і гам?
Води також вже чистої немає,
Що люди питимуть через віки?
Вже посуха наш світ наздоганяє,
Про нас залишаться лиш здогадки!
Рослини наші нищать браконьєри,
Нічого ми не можем їм зробить,
лиш тільки візьмуть люди ці сокири,
Ліс, гай, чи сад зникає вмить!
Повітря чистого давно немає,
Вода уся забруднена стоїть,
Тварину браконьєр вбиває,
Тварина від цього вмирає вмить!
Цікаво: «Що ж це буде з нами?»
Запитую у вас я слізно.
Коли ми прийдемо до тями,
То може бути просто пізно.
Людино, ти подумай над питанням,
Як житимуть твої майбутні діти?
Замислись над всесвітнім ти питанням,
Природу постарайся зрозуміти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194482
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2010
автор: Олена Талавіра