Якби. Дивне слово. Воно завжди бреше і згадує про минуле. Якщо їм користуватися кожного дня, можна померти сидячи в кріслі без рухів.
«Якби ще 15 хвилин я б встигла на ділову зустріч.»
Не може бути 15 хвилин. Просто їх не існує. Ці хвилини пречудово почувають себе в минулому. Тому самому «якби» треба розуміти, що воно вже непотрібне.
«Якби я повернулася раніше додому я б»… Мільйон варіантів: встигла б на чашку кави, вечеря була б ще тепла, він ще б посміхався.
Якби – безнадійне й ніким непідкорене зло.
Воно народжує нездійсненні мрії, неіснуючі бажання й події. Якби ніколи не залишає варіантів. Кожного ранку моє Якби народжується, а кожного вечора зжирає залишки мого стомленого мозку.
«Якби я жила у рідному місті…»
«Якби не кинула танцювати…»
«Якби залишилася тоді… саме тоді…»
Якби б не було того Якби
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194129
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2010
автор: AN