Ну от настав кінець початку,
І я сміливо в голос промовляю:
Мені вже вистачає і достатку,
І бідності також вже вистачає.
Я криком шепчу і навзрид кричу
Що:- "я зрікаюсь цього світу"
І все я знову заново почну.
Та от нема минулого де діти.
Я стомлено у думах лад навожу.
Та безлад там панує процвіта.
І знаю я, що думать так негоже:
- «Не повернусь, а повернусь уже не та».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193288
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2010
автор: Куцехвостик