І тінню ходити по світу,
не знімаючи маски,
від сонця засмаги вмлівати,
нестримано гімни співати,
не шкодуючи звязки.
Підкови надіти Пегасу
з гірського кришталю,
наповнити всі океани,
побачити вхід до Нірвани,
а може й до Раю.
Звільнити запалені стріли
від земного тяжіння,
знайти амулет з аметистом,
милуватися небом хмаристим
у пору осінню.
Корабель зпустити зі стапель
до Зеленого Мису,
у старий новий рік щедрувати,
у граніт міцний вкарбувати
коханої риси.
І втілити всі свої мрії,
що встиг забажати,
очистити душу смиренням
у полі земного натхнення
врожай пожинати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193181
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2010
автор: Аскет