До лікаря-педіатра
Зайшла юна пані.
На руках з малим дитятком
Й задала питання.
- Порадьте-но, пане лікар,
Що робить з дитям?
Плаче, бідне, денно-нічно,
Як діяти нам?
- Як лікар, задам питання,
Поки що одне
У дитинки годування,
Штучне, чи грудне?
Тільки груддю годуємо!
А мале - кричить.
Порадите щось, я думаю,
Ночами ж не спить.
-А ви мені не вказуйте,
Рішу, як -небудь,
Зніміть ліфчик! Показуйте!
Праву й ліву грудь.
Наполегливо та ніжно
Лікар грудь вивчав.
Як два персики, уважно,
Гладив, пальпував.
А дівчина.. просто мліла
У його руках,
То тремтіла, то пітніла
Від слів "Ох!" та "Ах!".
Виношу, бо чітко знаю,
Ось такий вердикт,
Молока у вас немає,
От дитя й кричить.
Я - тіточка!! Я - не мама!!
Ось які діла..
Та я рада... до безтями..
Що до вас зайшла!!
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1908012382
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192877
Рубрика: Гумореска
дата надходження 31.05.2010
автор: Любов Іванова