автор - Володимир Віхляєв
Він у шерензі був ще той дивак:
шикуються вже браття голомозі –
чоло зведе граційно на дива,
неначе світу вирок оголосить.
Із пилу брови догори скидав
і світло (мов комету) в місяць правив,
що гордо коливався на вітрах,
неначе серце темряви криваве.
І правилам усім насупроти
підпалював він небо неозоре,
коли вночі вмикали ліхтарі,
а на дахах спалахували зорі.
Хоч був лише звичайним ліхтарем –
скрутив собі він в’язи металеві.
І, наче сонях, голову простер
до волі та до вічності у двері.
автор - Володимир Віхляєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192068
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2010
автор: pravnic