Чорнобиль-
правда твоя одна,
перероджує біль нас знову,
вогненна підкова не булава.
Прокажений - не пророк твій!
Як древня Спарта не маєш ти стін
герої в тобі вічно живі
І ніде зарити мегатонний твій гнів
подих не придушити
А біль виривається новим вогнем
руйнує непрощені душі.
Чого ми чекаєм,те не прийде
Що зробим невже бути мусить?
Виток за витком спіраль струменить
вже нові пани і нові месії
нам правда як біль,
правда як біль,
- Чорнобиль
як зона надії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191121
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.05.2010
автор: Spalah