коли впаде на землю вечористість,
і плeтивo дyмoк, рoзгoрнyтe тaк тoнкo
візьме за руку райдуги барвистість,
твій світ покине свою оболонку.
твій світ замре. в передчутті епохи,
яка несе на крилах бездоганність,
він, може, й засміється ніжно трохи,
він, може, втратить цю колінеарність.
прийде весна... зазеленіє слово,
струмком співочим побіжить сльоза...
тобі лиш дати змогу... тільки змогу.
і ця мінливість знову б ожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190871
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: Галинк@