З нас би вийшла чудова пара -
казкова.
Діставай-но свою гітару:
на дрова.
Я від роду ні в що не граю,
лиш в карти.
Ти цілунком своїм караєш:
до страти.
Суїцид зупиняєш усмішкою -
просто.
Ти буваєш такою ніжною;
вже доросла.
Вимикаю поволі радості -
ось вам!
Зодягатиму маску старості
й злості.
Не Господь я, тож не пробачу -
знаєш.
Ти себе роздала, на остачу
граєш.
Я з тобою лиш як примара
зостанусь.
З нас би вийшла чудова пара...
Не склалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2010
автор: Perelubnik