Сивий туман обійма за плечі :
- Знаю, старий я, це недоречно,
Щиро бажав захистити од вітру,
Мов батогами шмагає повітря.
Бач налетів, розкуйовдив душу,
Ти не хвилюйся, кохати не змушу...
Де чувано в світі любити туман?
Всі сонця чекають, світла без плям.
Я тихо розтану, встелюся під ноги
Сповию гладенько нелегку дорогу,
Вже й вітер забрався і сонечко сяє
Кохання-рушник твій шлях вистеляє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190743
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2010
автор: Kulagina