Так важко інколи сказати,
Про те, що рве нас на шматки,
Тихенько у собі мовчати,
Закрить всі двері на ключі.
Можеш сховатися в нікуди,
Нікому ні слова не сказать,
Та чи зрозуміють це ті люди,
Яким хотів про це сказать?!
Віддати все і все ж нікому,
Молитись тиші у вуста,
І цілувати ту розлуку,
Що стільки горя принесла.
Незна кому, незна навіщо,
Нести самотність у віка,
А може варто злити воду,
Яка давно вже не нова?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189930
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.05.2010
автор: Себастьян