Сиджу біля вікна, за яким цвітуть каштани,
А в думках ти, в руках чашка кави.
Надворі гарна погода, все пахне й цвіте,
Тільки моє кохання до тебе німе.
Воно мовчить, не в силі відтворити й звуку,
А душу безупинно переслідують муки.
Я як полонянка в тенетах твого світу,
Буду нестримно таємно мліти.
Не зможу тобі все це розповісти,
В твоєму житті для мене немає місця.
Все, що в моїх силах – мріяти, а потім забути,
Я хочу щасливою й коханою бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189497
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.05.2010
автор: Яна.