Тільки зорями ясними світиться ніч,
Діамантами сніг прикрашая.
У нігу ледь помітнії чиїсь сліди,
Снігопад їх старанно ховає.
Порозвіював вітер - біленько навкруг,
Обліпили все білії мухи.
І до тину, щось коситься п`яненький кум,
Витворяє неловкії рухи.
Припорошений, наче отой сніговик
Та незграбно поволі ступає…
Горілкова омана краде черевик,
А він, навіть, вже не помічає.
І, нарешті, дістався під хату свою
І дружина йому відчиняє,
Бачить босую ногу в снігу
Та й скоріше його затягає.
Зорі ясно палали і місяць світив,
Вітерець ледве чутно гойдався.
Тихо-тихо минає зимовая ніч,
Хоч яким би кум не повертався.
12.11.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189340
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2010
автор: Лєха Суслик