А знаєш, я вірші вже не складаю.
Ні, не думай, що думок тепер немає.
Просто вони стали надто складними.
Все ніяк не можу вигадати рими,
Щоб поєднати твоє і моє ім’я у рядки.
Та виходить чомусь: лише я, лише ти.
А я хотіла б скласти натхненну поему,
Що назавжди розв’язала б цю дилему.
Та знаєш, вірші складають на самоті,
А романи... Удвох... Назавжди... У житті...
Я з радістю почну про нас писати.
Та лише тобі цей твір ратифікувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188853
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Ковтан Надія