З небесами

Його  забути,  викреслити  з  життя,
Впевнено  крокувати  в  майбуття.
Та  скажіть,  де  взяти  такий  олівець,
Щоб  із  пам’яті  зітер  його  геть?

Мовчите,  по-зрадницьки  мовчите,
Та  поясніть  мені  тільки  одне:
Навіщо  зустріла  його  на  своєму  шляху,
Якщо  ці  стосунки  приречені  на  поразку  лиху?

Знову  мовчання,  ну  що  ж?  Мені  зрозуміло  все,
Життя  мінливе,  і  ця  біль  мине.
Питання  тільки  від  часу  залежить,
Воно  –  наш  лікар;  а  мене  все  ще  бентежить

Все,  що  безпосередньо  пов’язано  з  одним  тобою,
Ти  ж  був  для  мене  всім:  і  гріхом,  і  правдою  святою
Чому  тебе  в  мене  відібрали  небеса?
Хочу  знати  -  в  чому  моя  вина?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188817
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.05.2010
автор: Яна.