Це Ніщо
Це Пустеля
Тут немає ні стін, ані стелі
Тут розриває від щастя нутро
Лиш шум хвиль, що розбились об скелю
Лиш запах степу і свіжість роси
Лиш тепло сонця і радість життя
я просто хочу пізнати себе
я просто хочу спитати себе
А в цій пустелі,
що без стін і без стелі
я відчув лиш удари об скелю
значить я хвиля,
чи чайка на ній?
Крикнув я, в Богом забутій, пустелі
та лише ехо відбилось від скелі
в бурхливому морі розлившись у мить.
Де ти?
Як тебе знайти?
Відкрий себе...
Ми всі живемо в коробці власного мозку, плоть і кров, що тліє після часу "Ч".
Після кінця немає початку, у кішки, нажаль, намає сім життів.
Життя - це лиш відрізок на безмежній спіралі.
Прийшов - Побачив - Переміг
Старт - Фініш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188559
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Аскет