О, якби я могла бути морем,
Свої хвилі на берег нести.
Я жила би тоді у спокої,
Не даючи хворіти душі.
Я б усі свої думи-страждання,
Всю приховану свою печаль,
Я б на піну морську повертала,
Відпускаючи в синюю даль.
А в тяжкії, безсоннії ночі
Замість сліз я здійняла би шторм.
Щоби жоден прогноз не пророчив,
Штормом я би змивала любов.
А у тихії, лагідні ранки
Штилем міряла води свої,
Заспокоївши шторм на світанку,
Зосередивши свої думки…
О, якби мені стати тим морем,
Розливати печаль у воді
І у злагоді жити з собою,
Полишив існування в журбі
18.01.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187964
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2010
автор: Лєха Суслик