Я малюю для тебе квіти
чорні і білі...
Б.Корвач
Оживають мальовані квіти,
обнімають, обплутують тишу.
Кожна біла пелюстка- то віршик,
кожна чорна—мовчанням налита.
Сивий вітер роздмухує осінь,
що спалахує якось невчасно.
Кольори на папері погасли—
чорне й біле в німім суголоссі.
Дивні, дивні виходять полотна,
незбагненні якісь і печальні,
безкінечні такі, безначальні,
мов мелодія лине скорботна.
Тільки пензель в руці завмирає,
ніби птаха з крилом перебитим:
проростають поезії-квіти,
а поета немає...немає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: мирослава