Якщо ти помилився - не треба вдавати героя,
І не варто згорати,шукаючи кращих доріг,
Бите скло не лякає. Найважче - іти за тобою,
Відректися від сорому й болю. А ти би так зміг?
Йду за голосом, тільки не змінюй ні тембру, ні стежки.
Скільки кроків в словах, скільки страху в безодні мовчанок.
Якщо я помилилась - то хай назавжди і без решти,
Тьма густішає і не обманюй, що скоро світанок.
Але я не боюся, бо ж сонце - не краще у небі.
Вже давно тобі зорями вказано відступу шлях.
Я блукаю у темряві, хоч і немає потреби -
Варто тільки повірити вогникам в тво́їх очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187439
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.05.2010
автор: Ольга Кричинська