Минають роки молодії
Сиджу засмучена, сама.
Мене і сонечко не гріє
На серці лютая зима.
Та знаю я минеться туга,
Зажевріє надія вмить,
Коли зустріну раптом друга,
Якого зможу полюбить.
Мій шлях каміння застилало,
Та все одно я не скорюсь.
Ще "бабське" літо не настало
Хоч літ минуло... помолюсь.
О, Боже мій, єдиний справжній
Коханню серце відчини
Моє тремтяче, бідолашне.
Біль горя й смутку зупини.
Вкажи мені як маю жити,
Що слід робити, як вчинить
Змиритись, плакати, радіти,
Лихую долю не винить?
Осяй мій шлях, наповни груди
Повітрям віри і снаги,
Нехай щасливі будуть люди,
Любов розквітне навкруги.
30.04.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187047
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2010
автор: Мурмаш